В школе оценочный балл формируется большей частью на основании субьективных параметров - общей успеваемости, поведения, отзывов других учителей ит.д. К сожалению, ученику, решившему измениться в лучшую сторону очень тяжело пробиться через этот барьер, с другой стороны приходится отстаивать свои позиции и влиять на ситуацию неформальным способом, что развивает креативность мышления и психофизическую устойчивость. Все это создает систему выживания, которая и работает в дальнейшем.

Слушая лекции О.Г. Торсунова (Веды, ведическая культура) обратила внимание на фразу "эмоции воруют разум". Поражаюсь как общаются священники (спокойно, без эмоций, не споря, просто говоря о своих убеждениях). Принимаю правду, что перед выдержанным и спокойным человеком эмоционально возбуждённый чувствует себя беспомощным. И, действительно, когда мы эмоционально возбуждены, когда эмоции нас "захлёстывают", разум перестаёт нами управлять, нами управляют эмоции. Потому двумя руками "ЗА" слова "емоційний інтелект – найважливіша складова успіху людини". И, жизненный опыт подтверждает, что без высокого уровня эмоционального интеллекта и развитого внутреннего локуса контроля никакие формулы успеха не будут продуктивными.

Я також над цим задумувалась. З власного досвіду знаю, що відмінники, а правильніше "зубрили" в житті досягають не великих висот. Згадайте ваших однокласників двійочників. В них кожен день це пригода: як не попастись на невиконаному домашньому завданні, а як викрутитись, як вчитель все ж таки викликав до дошки, а, потім, як приховати свої досягнення від батьків. Я з дитинства захоплювалась їхньою винахідливістю. Це вже завідомо люди з нестандартним мисленням, войовничим характером та почуттям ризику. А це раптом не ті характеристики, які необхідні сучасним успішним лідерам. Але і відмінники не залишаються без роботи. В команді завжди потрібні люди, які знають свою справу і дотримуються правил.Окрім цього ті ж відмінники потрібні їм в команду. От і виходить що в школі кожен отримує свою школу життя.

Я ні в якому разі не хотіла образити науковців) Якби не науковці, то більшість людей не змогли б стати професіоналами своєї справами :) Просто останнім часом зустрічаю більше тих людей, які навчались не дуже добре, але досягли певного успіху, до того ж таке дослідження угледіла. Тому і вирішила поділитись спостереженнями. Але існує ще одна думка, що читачі книжок завжди будуть управляти глядачами телебачення. І я з нею погоджуюсь

А й справді, "науковці" не заробляють!
Менше мудруйте, а намагайтесь читати "правильні" книжки, спілкуватися із "правильними" людьми, приймати "правильні" рішення за "правильних" обставин часу та місця! )))

Катерино, я з цим повнітью погоджуюсь!у мене було багато таких людей, які в школі погано вчились, а потім досягли багатьох результатів в житті)